Monthly Archives: March 2014

день трауру… поминальна служба, кладовище, мовчазний обід… і сльози, сльози, сльози… сум у серці за кожним невинно убитим… найкращі та найкрасивіші, загинули найпростіші… і цінності ще більше кристалізуються, і хочеться щоб всі жили… хочеться, щоб красиві мужні хлопці були живими … Continue reading →

Я маю надію і вірю у те, що одного прекрасного дня в Україні люди із синдромом Дауна зможуть жити повним і щасливим життям, вони зможуть показати нам, що вони можуть краще за нас турбуватися про інших, любити нас і Бога, … Continue reading →

мені пощастило мати друзів з синдромом Дауна і це завжди для мене було, є і буде величезною привілегією. Інколи ніщо не може так підбадьорити і надихнути як одне слово такого друга чи подруги, мила посмішка, щасливий сміх і обнадійливий погляд, … Continue reading →