Борщ і Йога

Не була б я Дятлик!!!:) Вчора була моя черга готувати вечерю. Ну що ж, я запланувала приготувати червоний борщ – національну українську страву. Та ось проблема – в супермаркетах немає буряку!!! Я не могла повірити. Вже перелаштувалась готувати капусняк, та раптом зустріла українку. Вона, звісно, дала мені буряк. Вдягнула я фартух, звісно з українським орнаментом, і дізнаюсь, що на вечерю прийдуть гості. Ба-га-то гостей. Стала переживать: моя перша вечеря у Лярші, та ще й для стількох людей. Добре, що в них є класна традиція: якщо вони йдуть в гості, то приносять якісь страви з собою і мені не довелось готувати другі страви. Всі чекали на Український борщ. Стала я готувати, дивлюсь – кастрюля малувата:) Одним словом, борщу вийшло багато і, здається, він був червоним, навіть із часником. Шкода, пампушок не спекла. Здається, всім сподобалось, бо з’їли свій борщ майже всі. Отаке вчора зі мною трапилось:)

А після вечері я ходила на Йогу. Core members-и з нашого будинку ходять на йогу щосереди, тому я мала піти з ними. Звісно, це не зовсім йога, це скоріше релакс для них та фізкультура з елементами йоги. Та все ж таки, я вперше в своєму житті була присутня на заняттях йоги (чи як це правильно сказати?:). Думаю, що впродовж року мені ще не раз доведеться туди ходити.

Незнання інформації

А ще вчора таке трапилось зі мною. Елізабет вчора розплакалась і каже мені: “Я сумую за своєю мамою, я сумую за мамою!!!” Я почала її заспокоювати, кажу: “Елізабет, не переживай скоро ти побачиш свою маму, я теж сумую за своєю мамою” (інколи батьки забирають їх на вихідні додому). Згодом вона заспокоїлась. А перед сном знову починає плакати і каже до Темі (дівчини-лідер нашого будинку): “Я сумую за мамою”, на що та відповідає: “Це нормально – сумувати за нею. Твоя мама БУЛА дуже доброю жінкою”. Я була просто в шоці! Адже її мама – померла, а я їй сказала: “ти скоро її побачиш”:)))

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply