Host family

Сьогодні вперше зустрілася зі своєю host family – прийомною сім’єю. Молода пара, нещодавно одружені (канадійський вік). Ми гарно провели вечір разом. Повечеряли у малазійському ресторані, мабуть це було досить дорого:) і однозначно дуже смачно! Потім ми поїхали в інше місто, точніше в місце між двома містами, де знаходиться їхня церква. Там вони організували спеціально для нас, чотирьох волонтерів з провінції Онтаріо, знайомство з їх церквою та прийомними сім’ями волонтерів. Прийняли нас дуже тепло і солодко (поприносили багато солодкої вправду домашньої випічки). Дуже багато людей запрошує мене провести з ними мої вихідні. Мабуть я маю попросити ще зотри дні вихідних на тиждень:)

Дуже цікаве почуття – зустріти вперше свою прийомну сім’ю. Так, це лише на рік і я не буду з ними жити, але все одно… Вони готові мені допомогти, готові прийняти мене у їхньому домі, готові забрати мене чи просто послухати, коли мені потрібні будуть чиїсь вуха. Звучить заманчиво. Сім’я, друзі-сімейні пари – це одне, а зовсім чужі люди, це… Не знаю. Цікаво, що відчувають діти, які не мають батьків і яких хтось хоче всиновити, і по-справжньому бажає їм добра?..

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply