A Lovely moment in Starbucks

Вечір. На вулиці – дощ. Затишна кав’ярня Starbucks. Різдвяна музика. Хлопець чекає на когось і оглядається по сторонах, але не дивиться на годинник, а лише посміхається. Відчиняються двері – і він посміхається ще більше, бо на порозі з’являється гарна, але проста дівчина. Хлопець намагається сконтролювати свої емоції, вочевидь не хоче почуватися дурнем перед нею:) Замість привітання вони не цілуються, а злегка обіймаються. Вона ставить на стіл гарну коробочку. Він вікриває і каже: “Дякую, сумніваюсь, що я дочекаюсь Різдва тільки через те, що це печиво спекла ти”. У відповідь вона лише мило посміхається і поправляє своє довге кучеряве волосся. Вони встають з-за столика, дивляться на мене, обоє щасливо мені посміхаються і йдуть замовляти каву.

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply