Просто будь присутнім

Спілкування із сім’єю дає мені якесь особливе натхнення.Натхнення жити так, як я живу. Натхнення просто бути присутньою у житті своїх близьких. Натхнення радіти чиємусь успіху і оплакувати чийсь провал. Як в Римлян 12:15 “Радійте з тими, хто радіє і плачте з тими, хто плаче”. Звісно, це – не легко, коли я вже четвертий місяць поспіль не можу працювати через травму спини. Хочеться і самій досягати успіхів, робити помилки, виправлятися і йти далі. Та з Божою допомогою, увагою і турботою своєї сім’ї  я розумію, що і цей період мого життя рано чи пізно закінчиться. Через власні страждання та завдяки неймовірній книзі Філіпа Янсі “Де Бог, коли я страждаю?” я отримала новий погляд на те, як підтримувати тих, кому важко… Часто слова друзів ще більше ранять. Хочеться лише їхньої присутності і тихого розуміння… В таких моментах найбільше цінується Божа присутність і сім’я: безцінні батьки, мудрі брати, чудові їхні дружини, улюблені сестри та класні їх чоловіки. Всі дзвінки, відвідини, вчасна допомога, підбадьорююча розмова і навіть проста і мовчазна присутність… А що тут скажеш про цих малих (і не зовсім) племінників з їхніми кумедними та мудрими запитання, дивуючими та захоплюючими малюнками, життєдайними обнімашками і цьомчиками? =) Вдячна Богові за чудову сім’ю і намагаюся бути вдячною за час хвороби, який мабуть я би не провела вдома, будь я здоровою.

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply