Укрпошта і непрофесіоналізм її працівників

“А Чорногорія – це Сербія?”, – запитує мене сердита працівниця Укрпошти, яка не може 10 хвилин знайти Сербію в комп’ютерній системі. “Ви що, знущаєтесь?!! А Україна – це Росія?!!” – стримано відповідаю, а саму просто розриває від цих слів.

Як мене все-таки жахливо дратує Укрпошта! Ну чому не можна покращити хоча би сервіс цієї установи державного значення? Система чи то застаріла, чи така недосконала, що Сербії немає у списку країн. Персонал ніколи, НІКОЛИ не посміхається. “Дякую”, “Перепрошую” чи “Будь ласка”  – такі слова можна почути один раз на сотню відвідувань. Про те, що мені треба дістати все з коробки, щоб вони побачили вміст – працівники повідомляють надзвичайно вказівним тоном і навіть з насолодою від того. Я вже мовчу про те, що вони обслуговують дуже довго. Однієї з причин, на мою думку, є те, що зазвичай працівники друкують лише двома вказівними пальцями замість того, щоб користуватися сліпим методом набору. І латиною (англійською мовою) адресу отримувача читати не вміють, хоч там буде надруковано ну дуже розбірливо, перепитують по декілька разів і все одно в комп’ютер вносять невірну інформацію (це відображається у чеку з вказаним прізвищем, містом та країною). В такі дні мені так не хочеться жити в Україні, що, здається, я була б готова жити у найвіддаленішому селі якоїсь країни третього світу. Мабуть там люди набагато привітніші, ніж бувають українці, особливо у всіх (!?) державних службах України і на Укрпошті зокрема. Хоча, у цьому плані Україна для мене і є країною третього світу. Країна, де люди у своїй масі все-таки НЕ хочуть вчитися, працювати на покращення свого робочого місця і удосконалення своїх професійних навичок для себе в першу чергу, а не для боса, якого вони все одно терпіти не можуть. Де люди у своїй масі не люблять ні свою роботу, ні роботу взагалі. І тут ви можете не погодитись, і звертати всю вину на низьку зарплату і соціально-політичну ситуацію. Але все це – дурниці!!! Безглузді оправдовування. Бо якщо людина не хоче працювать як слід, то на її роботу і висока зарплатня не вплине.  Все залежить від attitude & gratitude, і українці на це ну просто дуже шкутильгають… Як же важко все-таки любити Україну…

Окремою темою залишається неохайні робочі місця працівників на Укрпошті, вигляд і стан приміщень, тотальна відсутність вентиляції. Останнє стосується дуже багатьох приміщень державних установ. Таке враження, наче в нас немає мудрих людей, які розуміють і усвідомлюють всю важливість вентиляції, особливо в громадських місцях. За останніх декілька років я чула, що лише в Гощанській школі-інтернаті директор потурбувався про вентиляцію. Але це вже інша тема…

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply