почуття одинокості

почуття одинокості у світі (мабуть) не залежить від кількості близьких людей навколо, ані від важливості справ, зробленого добра чи зупинених війн. Це якийсь собі такий вимір глибини душі чи внутрішнього світу, пережитого-проаналізованого досвіду і незрозуміле вміння скучати за людиною (навіть якщо вона сидить поряд або ти її ще не зустрів). Це просто відчувати одинокість і прив”язаність до світу одночасно. Оцей постійний пошук сенсу життя, цілеспрямованість і задіяність у процес обертання світу у якийсь момент спокою, тиші і нового місця перетворюється на нестримне бажання заповнити цю пустоту всіма вершинами, глибинами і широтами світу. Але все, що (мабуть) треба зробити – це відчути/почути це почуття одинокості і мужньо його прожити (не пережити). це ж краще ніж не відчувати всього того, що в процесі призводить до почуття одинокості?..

20160716_170217

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply