очікування

інколи деякі очікування в нашому житті схожі на очікування людини в аеропорту, якої ти ніколи до цього не бачив, не знав. І все, чим ти володієш – це написане ім”я на шматку паперу. те відчуття, коли ти не знаєш в якому настрої тебе зустріне та людина  інколи змушує нервувати. бо від тебе залежить перше враження людини про країну, про людей, які в ній живуть, про організацію, яку ти представляєш. та зрештою ти просто є собою. і очікуєш, що знайдеш спільну мову з людиною, на яку чекаєш. рейс затримується. прибувають інші люди, з іншої країни. ти чекаєш і вглядаєшся в кожне обличчя, оцінюєш ймовірність що це може бути саме та людина, яку ти чекаєш. а потім неочікувано хтось здоровається з тобою і каже що це він, вказуючи на твій шматок паперу. і саме тут закінчуються очікування, бо починається реальність. реальність, в якій є лише один варіант теперішнього на відміну декількох варіантів у процесі очікування. мабуть в цьому і є краса реальності, краса одного її варіанту. а якого – це вже залежить від обох сторін. очікування і те, що ми напишемо на своєму шматку паперу. чи готові ми зустрітися з тим, що написали собі на цьому шматку – відрізку життя?..

airport

This entry was posted in Uncategorized. Bookmark the permalink.

Leave a Reply